Розмова з матусею
Розмова з матусею
1)З любов’ю,ніжно прилаштую
Портрет матусі на столі…
І день і ніч себе катую,
Мов на розпечій золі.
2)Чому тепло твоє і ласку
Я за життя не так цінив?
Дитинство згадую, мов казку,
Яку зненацька хтось спинив.
3)Дорослим став.Життя, здавалось
Іще попереду було,
Усе буяло й вигравалось.
Та’’відшуміло”й’’відгуло’’…
4)Тепер позаду,що тут вдієш,
Й матусі також не Вернуть.
Шкодієш ти,чи не шкодієш,
Пішла навік в далеку путь.
5)Лишень із картки відчуваю
Той погляд лагідних очей,
Та щиру вдячність почуваю
За труд недоспаних ночей.
6)Ми для матусь завжди є діти:
Чи то маленькі,чи старі,
Тендітні й гарні,наче квіти,
Бо матері-є матері.
7)Та кожен з нас колись втрачає
Той блиск матусиних очей.
О, як тепер не вистачає
Тепла недоспаних ночей!
За стихотворение голосовали: ястреб: 5 ; Виталина: 5 ; Misery: 5 ; Воевода-15: 1 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2012-03-06 22:08
дата:2012-03-06 22:38
Підійшла до дверей недуга
У душі оселилася туга
Твої очі, мамо, згасали
Згодом їх закрили темні вуалі.
дата:2012-03-07 07:19