прошу, не забувай!
А за вікном повільно жовкне листя,
І стрімголов крокують дні з календаря,
Ти так далеко,хоч в душі ти близько,
Та не лікують рани сліз моря.
Чекає подорож спакована валіза,
Ти залишаєш свій рідненький край,
І у кишені вже готова віза,
Та ти мене,прошу, не забувай!
І я сніжинкою із першими снігами,
Впаду тобі в долоні і помру,
Можливо я чекатиму цьго роками,
та я без тебе більш не розцвіту!
За стихотворение голосовали: Федор: 5 ; : 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2012-09-11 03:22
дата:2012-09-11 03:34
дата:2012-09-11 12:36
на серцi бiль, на очах сльози
i як знайти до тебе мiст?
допоможи у цьому, Боже!
дата:2012-09-11 16:21
і розв"яжи клубочок болю,
я хочу серце його вкрасти,
але не зраджу його волю!!!