Васильківщино моя

Васильківщино моя,
Краю мій лелечий,
Як вража краса твоя -
Степ широкоплечий.

Вовча - звивиста ріка -
Берег омиває,
Горобина десь гірка...
Й соловей співає.

Васильківщино моя,
Краю калиновий,
То зелені всі поля,
То пейзаж зимовий.

Величаво десь шумлять
Гаї й водограї,
А заграви як горять
На всі небокраї...

Лісосмуги та шляхи
Крають все довкола.
Виграють,мов дітлахи,
Веселки півкола.

Залізниться стугонить
Майже щохвилини.
Не вгаваючи й на мить,
Спів пташиний лине.

Васильківщино моя,
Край трудолюбивий,
Славний,дружний,мов сім'я,
Скромний і звабливий.

Витримав усю війну.
Голод і розруху.
Як тобі,я не збагну,
Не забракло духу?!

Тож живи і процвітай
Стрімко й без упину,
Васильківський ріднокрай,
В часописі плину.

Щоб не соромно було,
І згадали діти,
І ясним було чоло,
І не червоніти.

За стихотворение голосовали: GRUNGE: 5 ; v2810475: 5 ; Серж Трепачевский: 5 ;