Прощание

Ти прагнеш миру на землі,
а в мене вже не має мрії .
Ти хочеш жити у весні, а в мене більш нема надії.
Надія як лісний струмок, що дрібіжить поміж камінням – сьогодні є, а завтра зник - зігрітий сонячним промінням.
Мені немає вороття в те чисте
і ясне минуле, яке дорожче за життя,
яке уже в літа кануло.
Що ж ти живи, і я хочу, щоб мрії всі твої здійснились,
Щоб та надія на життя вогнем яскравим розгорілась.
Про мене ти згадай хоч раз, повір немає в цьому злого, -
Я буду вже не серед вас - я буду вже серед усього.