Вже вiтер вiе, зривае листя....

Вже вiтер вiе, зривае листя.
Несе по полю вперед курай.
Мое кохання красиве, чисте.
Але вже жовтень, нажаль не май.

Пiшла до нього, вiн мабуть кращий.
Журавель в небi кричав один.
Скажи коханна, для чого, нащо?
Як мрii нашi, що буде син?

Я все надiюсь, що ти прийдеш.
Гнiздечко наше зов"ем удвох.
Та свое щастя тепер знайдеш.
Хай допоможе, нам в тому Бог!!!

За стихотворение голосовали: Natashka_Bu: 5 ; v2810475: 5 ; Luda Ivanovskaya: 5 ; [Кукла]: 5 ; RITA: 5 ; : 5 ; Анжелика Градо: 5 ;