66 РОКІВ ВІД ДНЯ ПЕРЕМОГИ

Гриміли кулі, і небо свіркало,
Такої біди, ще люди не знали.
66 років минуло після війни,
Але рани болючими будуть завжди.
Не загояться рани,не висохнуть сльози,
Не пройде біль війни цієї ніколи.
І матері, що серця розривали
Нестерпний біль переживали.
Сльози котились із очей,
За тих недоспаних ночей.
А скільки тих дітей, що дитинства
не мали,а тільки страх, і біль
на все життя запам’ятали.
А скільки загинуло у відважному бою,
За нашу рідну землю воювали.
В цей день вклоніться низько до землі,
І квіти піднесіть їм до могили.
За те, що віддали своє життя,
Щоб ми жили без смутку
І без горя.
Відійшли в далеке майбуття,
Але із пам’яті не стерти їх ніколи.