Світ завжди благословляє нас..
Кохання, що сьльнішим є за смерть...
Кохання,що ніколи не згасає...
Воно таке і вічне, й молоде,
Воно в піснях,і душах достигає.
Воно окрилює людину зранку,
Підносить над буденністю вночі.
Його тримаєш як чуму,як лихоманку,
Від нього не знаходимо ключі.
Кохання просто вічне й всевидюще,
Фарбує світ у кольори весни.
Ці барви у житті людини неминучі,
Так, Боже,кожного із нас благослови.
За стихотворение голосовали: RODINA_SELO@MAIL.RU: 4 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2012-01-18 01:10