Пробач мене, я дихаю востаннє.
Одного разу подивись у очі
У них душа вмиратиме поночі
Вона останню заспіває пісню
Немає снів, не вистачає кисню
І зламані лиш за спиною крила
Бо доля рано істину відкрила
За того, що ти хочеш покохати
Повинна найдорожче віддавати
Одного разу доторкнись до неба
Мені б туди. Ти не тримай. Не треба
Я все одно не зможу залишитись
З землі на нього, зоряне, дивитись
Тут ніч холодна стукає у спину
Холодний вітер ріже без зупину
Штовхає в прірву, знаючи, що вийде
І примовляє "Не знайде. Не прийде"
Довіра серце зрадою вбиває.
Всміхаючись долоні витирає.
І поступом зникає у світанні.
Пробач мене, я дихаю востаннє.
За стихотворение голосовали: olegvolohov: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2012-02-05 01:59
Всміхаючись долоні витирає.
І поступом зникає у світанні.
Пробач мене, я дихаю востаннє."
Дуже цiкава знахидка!
З найкращшми побажаннями , Олег.
дата:2012-02-05 03:17