пора в дорогу

Давно все розпочато...
Весна іде,красу несе-
наблизилася мить-
світить моє сонце
любовью знову полихнув
неначе зайчик у віконце
ніщо,я не забув
життя були
складні уроки.
робив за кроком,кроки.
Вона з"явилась ,мов Зоря
на небосклоні
в тихий вечір
Допомогла її дочка
спілкуватись в інтернеті.
Живемо в різних ми містах
вона на заході ,а я на сході
і розмовляємо мабуть
в ділах буденних
на різній мові.
Помітив ,я таку деталь,
що це все не випадково
в смаках, в думках ми різні,
але однакові.
Не все так колисково
шлях він не простий
та ми дійдемо-це обо"язково!
в душі не все залежить
від погоди
залежить від пори й дороги!