вона не знала
Десь між осінніх вулиць хочу заблукати
У сірій зливі забуття шукати….
Можливо виправлюсь колись і дожену
Того за ким страждала вечорами…….
Того кого любила за життя………
Здавалося нічого не змінити
І мрії про несправджене кохання…….
Терзали душу тими ж вечорами….
Думки про все минуле сили забирали…..
А може дивним ранком
Немов прокинувшись, після пітьми нічної
Пробаче він гіркі слова мої
І повернеться те небачене кохання
Не буде більш не горесті ні сліз
Лиш падатимуть крапельки дощу
І пролунає між осінніх листв
Те тихе: «Все, Вибач,більш не відпущу»
За стихотворение голосовали: Alice Of Dreams: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией