На небi хмари...
На небi хмари, мабуть дощ пiде.
Сердитий вiтер верби потривожив.
Кохання наше на нiвець зiйде.
I бути разом ми тепер не зможем.
Колись давно я загадав бажання.
Тодi була матуся ще жива.
Що буде сватання, а потiм i вiнчання.
Батькiв коханних теплii слова.
Один як перст я у батькiвськiй хатi.
Усi на цвинтарi спочили в один рiк.
Тепер через обставини проклятi.
Самому коротати довгий вiк...
За стихотворение голосовали: ALeKo: 5 ; Богаченко Татьяна: 1 ; eimerkulova: 5 ; ястреб: 5 ; v2810475: 5 ; Fate: 5 ; Smirnov1502: 5 ; trenine: 5 ; Rumata: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2012-03-27 19:33
дата:2012-03-27 19:35
дата:2012-03-28 09:39
дата:2012-03-27 19:51
Очень печальный стих.
У меня - даже в один день.
дата:2012-03-27 19:57
дата:2012-03-28 09:07
дата:2012-03-28 09:40
дата:2012-03-28 09:27
дата:2012-03-28 09:41
дата:2012-03-28 16:07
Понравилось!
дата:2012-03-28 19:52
дата:2012-03-30 12:21
Фьодор, бажаю вам щастя нэ тiльки в поэзii, а i в особыстому жыттi