Повертайся!

С тобою лiтечко давно ждемо.
В розлуцi час завис i не уходить.
Дивлюся я в нiч на темнее село.
Пiд спiв пташинних золотих мелодiй.

Вже повернулись з пiвдня журавлi.
На стрiхах наших своI гнiзда звили.
А ти все там одна десь вдалинi.
Але як завжди до нестями мила.

Тебе я жду, кохаю, дуже вiрю.
Уже в лiта десь канув квiтень.
Пиши листи- плекаю я надiю.
Що разом ми зустрiнем свое лiто...

За стихотворение голосовали: vladim.sahutin2012: 5 ; zeladara: 5 ; Luda Ivanovskaya: 5 ; Smirnov1502: 5 ; mixalna: 5 ;