Я впаду жовтим листям додолу
Я впаду жовтим листям додолу,
І мене вже не повернуть,
А душу замучену , кволу,
Янголи в рай понесуть.
Я літаю на крилах горя,
І живу з очима біди,
Роки летять мимоволі,
А життя малює сліди.
Думи вітрам залишаю,
Горе травині в степу,
Серце моє відчуває,-
Душа вже у білім вінку.
За стихотворение голосовали: Lalit: 5 ; Данко: 5 ; Валтар: 5 ; Федор: 5 ; v2810475: 5 ; vladim.sahutin2012: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2012-08-21 22:20
життя i так таке складне
бери кохання - йди додому!
де все палае та цвiте...
дата:2012-08-21 22:24
воно втонуло у морях,
лиш залишається літати,
як одинокий птах.......
дата:2012-08-21 22:41
Господь та Бог наш завiщав
i треба жити, а не марить
щоб кожен iндивiд кохав))))))
дата:2012-08-21 23:04
сiяють зiрочки на небi
i сохнуть глечики на тинi
кохати милого Вам треба!!!
комментарий отредактирован автором комментария
дата:2012-08-21 23:12
я це оспорити не смію,
наповнилось лиш серце жаром,
здається зараз я зомлію.
адже розлуки біль пізнала,
я не літаю вже в блакиті,
кохаю,як колись кохала,
та не вернуть солодкий привкус миті.....
комментарий отредактирован автором комментария
комментарий отредактирован автором комментария
дата:2012-08-21 23:20
любовi мить прийде нежданно
у вас як кругом голова
i ви пiзнаете кохання
воно велике як той свiт
як вулканева з жерла лава
це буде у блакить полiт
де видно радуги заграви!
Я извиняюсь за ошибки!!!!)))))
комментарий отредактирован автором комментария
дата:2012-08-21 23:37
як тиха серця нота ,
ввірветься, увійде
як свята в болото!
і знову зради крик,
почую за спиною,
і все замре в ту мить,
замре разом зі мною...
дата:2012-08-21 23:43
дата:2012-08-21 23:45
дата:2012-08-23 18:08
дата:2012-08-23 23:41