Чому.

Тож чому в тебе карії очі...
І чому в тебе серця нема?
Ти живеш і ти пишеш
Як хочеш.
Ніби життя то є чиста вода.

Тож чому в тебе чорнії брови...
А повітря навколо густе...
В твоїх окулярах весь світ кольоровий,
А в мене...
В мене все сіре і душно просте.

Тож чому...
Да тому що не раз мені снився...
Да не ти!
А те твоє життя.
В якім ти так жагуче узяв й розчинився.
І витік із ванни, як з мого буття.

За стихотворение голосовали: Shokolalinka: 5 ; Киррр: 5 ;