Не йди моя ненько до чорного свiту.

Невже моя ненька помре - не дождеться?
Чому я далеко в чужому краю?
Стежина додому край рiчечки в"еться,
Як тiльки прийду-скажу: - Мамо, люблю!

Я був дуже черствий на дотики, жести,
На теплi слова що ледь тлiли в душi,
Але як пред Богом я був завзжди чесний,
Лиш змiг наодинцi iх мовить в тишi.

Не йди моя ненько до чорного свiту,
Там синього неба повiр, що не нема,
А степ на Землi де росте наше жито,
У темному мороцi - лише зима...

За стихотворение голосовали: : 5 ; : 5 ; ARTJEM: 5 ; mmoshenkov: 5 ;