Смуток за справжнім коханням

Хай місячним променем плечі палають,
Хай сонце не сходить, хай зорі горять,
Хай очі твої ні на мить не згасають,
Хай руки німіють і губи болять.

Мені не набридне за тебе боятись,
Чим більше сумую, тим більше люблю,
Приємно на грудях твоїх прокидатись,
Без тебе ж із смутком дивлюсь на зорю.

Без тебе як вічність минають години,
А разом з тобою як миті летять.
І серця вже б’ються окремі частини,
І пальці в долоні у тебе тремтять.

Я більше не можу бути із кимось,
Так само не можу бути сама.
Мені вже давно нічого не снилось,
А ніч така довга… я знову одна…

За стихотворение голосовали: taniuffka: 5 ; Федор: 5 ;