Підробка... або вірш по фатальну гру на публіку

Низка штучних перлин,
Замальовані губи,
Погляд дивний з картин,
І холодний, мов труби.
Біль сміхом гієни
На сукню із терну;
Програв наречений –
Прагнув модерну:
Щоб плакали гості і сипався рис,
Щоб голуби в небо злітали,
Щоб ворог заклятий із заздрості скис,
Щоб страхи на щоках палали.
Усе із паперу, усе із пластмаси, -
Забудеться завтра і вмить розчиниться;
Сховаються знову у сейфи прикраси,
Із рейсу «в нікуди» весь світ розлетиться.
Не буде любові – не буде омани,
Не буде дітей – не буде клопот.
Під білою сукнею ржаві капкани,
З оркестру лишився тільки фагот.
І падає небо і смерть натискає
Розпитою пляшкою… згублена пробка.
Черствий егоїзм не відпускає,
І щастя шалене, то тільки підробка.
Не плач і не бійся,
Не плач і укрийся
Фольгою з зірок,
Іще один крок, -
І янгол так близько,
Вже поруч, та слизько
Дійти і не впасти
І зброї не скласти.
Перепустка в небо?
Кому вона треба?
Іще одна кнопка,-
… і знову підробка.

За стихотворение голосовали: taniuffka: 5 ; dolce: 5 ;