Принц Темряви

Лише у темряві пульсує кров у венах.
Розпусти, війн й гріха дитя
Відчує стогін свій і захлинеться жовчю в тернах,
Краси не бачачи, лише сміття.

Бездушне тіло сповнене гидкого,
І навкруги все чорним видається:
Те чорне небо, чорні тіні – образ неживого,
У чорних грудях чорне серце б’ється.

Сухі вуста жорстокості вбирають смак,
А очі бачать і, здається, люблять кров,
І навкруги лиш кажани та сивий грак.
В бездушне тіло темрява приходить знов.

Він вище всіх, бо почуттів не має,
І нижче всіх, бо сам один.
Він тільки темряву німу кохає,
Принц мороку і одиноцтва син.

За стихотворение голосовали: : 5 ; taniuffka: 5 ; dmlmn: 5 ; : 5 ; Shokolalinka: 5 ;