Кохана!
Як вітер заспіває колискову,
І буде дождь періщить цілу ніч,
Загасе мама у господі піч,
До тебе мила повернусь я знову.
І буде зустріч посеред весни,
В садах заквітне вишен білий цвіт,
Так, дикий холод нам усім обрид,
Бо він поплічник мабуть Сатани.
Пробачимо - гріхи прощати треба!
Весна поновлює як росписом сади,
Кохана, жду тебе, прошу - прийди!
Міцніш тебе я пригорну до себе...
Блакить небес і сонечко на ранок,
Туман спливе за річкою далеко,
Зів"ють гніздечко гарнії лелеки,
В промінні вийдеш стрітити на ганок...
За стихотворение голосовали: Бензопила: 5 ; babavuda: 5 ; ARTJEM: 5 ; v2810475: 5 ; vedgena1: 5 ; tina_alieva: 5 ; Marita2013: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2013-02-10 09:39
дата:2013-02-10 09:48
дата:2013-02-10 09:49
дата:2013-02-10 11:30
дата:2013-02-10 17:31
дата:2013-02-10 12:11
дата:2013-02-10 17:32
дата:2013-02-10 13:29
ясная картинка представилась..
очень понравилось!!!
жаль я не художник..
дата:2013-02-10 17:32
дата:2013-02-10 21:45
Полинь до дiвчини,
Розкажи ,як я кохаю,
Як ii чекаю...
Дякую.щастя Вам.