Herr Faust

Дощ. Діри заповнені вщерть, і
хапливе, студенисте зло,
таке розмаїте і вперте
шукає поїсти кого.

Гер Фауст закрився у клюбі.
Залишилась злива сама,
Чорт викликав сімох сукубів,
Тож доктор наш спав з усіма.

Спочатку мав двох нідерландок,
мадярку, англійку, затим
двох швабок, й франконку й в останок, -
красунь із найкращих країн.

А злива брала переходи
й щілини найгірших дахів,
псувала весь настрій народу
й пісні непутьових птахів.

Й втікала ця клята синерга
в шкарпетки й труси, мов той біс.
Знітилося всьо. — Тілько черга
за щастям щенгенівських віз.

За стихотворение голосовали: arwen undomiel: 5 ;