Роздуми

Отак почуєш пісню і згадаєш все.
Перед очима вмить мигне солодке і сумне.
Пригадаєш все минуле,все своє життя,
ті часи в які нема вже вороття...
Згадаєш ту любов,тих друзів,ті місця...
Тим спогадам,мабуть ,немає і кінця...

Життя не мелодійне як сонет.
І ти в надії дивишся вперед.
Перед тобою - не відкритий світ.
Тобі лишень шістнадцять літ...


У тебе буде безліч друзів,
ти переїдеш в місто чи село.
З тобою буде хвиля спогадів.
З тобою будуть,щоб там не було...

За стихотворение голосовали: Coca-cola: 5 ; Shokolalinka: 5 ; Алиса Гессенская: 5 ;