Струмок

Струмок хлюпоче без упину.
Журба чи радість – не зловлю.
А серце тьохка солов'їно:
"Люблю весну. Весну пюблю..."
Весняні дні ясні, бездонні:
Журба чи радість – через край.
Струмок хлюпоче на осонні,
Мені вчувається: "Чекай!.."
Кого, плинкий, здогнати хоче?
Чи юнь мою? Вона ж сплила...
Хоч за спиною ще тріпочуть
Два сивих, зморених крила.

За стихотворение голосовали: Aleksandr-0909@mail.ru: 5 ; ТЕПЛО: 5 ; Susanna: 5 ; natalya_Kozireva: 5 ; Лёля Ладная: 5 ; yuriypar: 5 ; vedgena1: 5 ; Латунский: 5 ; Glorioza: 5 ; trenine: 5 ; v2810475: 5 ; Чёрная Жатва : 5 ; mmoshenkov: 5 ;