Цілунок

"Ах, графиня, уедемте лучше в Абхазию,
Предаваться любви среди горных орлов.
Я готов, варианты здесь могут быть разные,
И, к тому же, любить - не поленья колоть.
Но мадам, Ваши цены, увы, не суразные,
Расстаемся, прощаюсь, храни Вас господь."
Андрей Макаревич: Ах, Графиня
_____________________
...Цілунок Ваш відгонить часником,
Та інше в ньому відчуваю -
Спокуса з нотами відчаю,
З гарячим стійким крові барвником
І з гіркотою молочаю.
І спалах пристрасті, як сірником,
Освітлює тісне склепіння,
Випалює думки й сумління,
І гатить в скроню, наче молотком,
І ось воно - моє падіння!
Ви зрозуміли все. І каблуком,
І поглядом дали Ви згоду,
І губи (ягодами глоду),
І очі (ритуальним різником)
Мою нестриману природу
Ведуть над прірвою хитким містком,
Місток хитнувся - й раптома,
Зненацька, ніби й жартома,
Губами, піднебінням, язиком
Була задекларована ціна -
І тхне тепер самим лиш часником...