Є такі дороги у нашому славному місті...

...Є такі дороги у нашому славному місті,
Їх знайдеш лише вночі, добре напідпитку,
Коли з товаришем візьмеш тисячу двісті
Чи тисячу триста для початку та вжитку
Прозорих, закутих у товсте скло міліграмів
Тих рідин, що народжені під чужим сонцем
Нащадками чаклунів вуду і знавців тамтамів,
Які де завгодно знаходять плутоній і стронцій,
Мнуть їх у долонях, ліплять якісь фігурки,
Перетворюють їх у малі яскраві світи,
Бо коли їх діти в пітьмі грають в піжмурки,
Їх буває одне одному і батькам важко знайти,
А тоді вони йдуть всі разом на старі плантації,
Згадують пращурів, курять міцні сигари,
Дискутують шанси Швейцарської конфедерації
Колись бути змитою водами Ніагари,
Дивуються, як швидко цукрова тростина
Цьогоріч здіймається без догляду й добрив,
І шукають очима стару зручну порожнину,
Аби витрусити з неї чергових нащадків кобри,
Що вже кількасот літ обирає цю ємність,
Яка тхне ромом, цукром і відлунює вуду -
Саме магія забезпечує напою приємність,
А також завжди і незмінно відповідь "Буду",
Коли запитують дружньо і прямо "Чи будеш?"
А я не казав? Вони спілкуються українською,
Ці прекрасні прекрасного кольору люди,
Що опікуються невідомо де і коли тростиною,
Як от ми з товаришем, коли візьмемо тисячу двісті
Чи тисячу триста для початку та вжитку,
Коли віднайдуться в нашому славному місті
Ті самі дороги (про інше - це так, лиш примітка)...