Лист в Едем

* Спільно з Графиня Лия


Миттєвість творіння - і ось вони скресли,
Постали - дві постаті, дуже відмінні,
Вони сполучали і риси тваринні,
І деякі здібності війська небесного, -
Майбутніх людей прообраз і матриця
Та Вічності й Логосу бліде відбиття.
Сторінка не перша у книзі Буття,
Вони лиш постали, їм ще не мариться,
Навіть не сниться їх доля й призначення -
Бути початком, зразком і взірцем,
Тому, що з любов"ю таємним Творцем
На незворотнє і вічне побачення
Щойно приречене... Та поки що Едем
Ще не збагнув, до чого ведеться,
Він ще з захопленням дивиться в очі -
Ці, такі лагідні, ніжні - жіночі,
Та чоловічі - що це в них б"ється?
Мудрість? Пророцтво? Може, приреченість? -
Глупий, наївний, спокійний Едем!
Скоро тебе вже закриють мечем,
Доля твоя - навік засекреченість,
Адже ці двоє та всі їх нащадки -
Різні, відмінні, дуже несхожі -
Щойно закони порушили Божі,
Щойно змінили незмінні порядки -
Вигнані, прокляті, в шкурах тваринних,
Мудрість пізнали - і смерть, і страждання,
Та побічний ефект - не едемське кохання -
Втішило їх у краях негостинних.
Відтак все пішло, як зараз іде:
Ми - протилежності - в пошуках спільного,
Такого жаданого і неподільного,
Ніби знаходим. Та ніби ніде
Тих знахідок черга нас не веде...

18 лютого 2014 року