Дочь Евы

*В соавторстве с Графиня Лия

Лелея прошлого в душе надежды,
Пренебрегаешь всем, ниспосланным судьбой,
И белый ангел, восструбивший над тобой,
Отчаявшись, меняет цвет одежды,

И небо ангел свертывает в свиток,
И тормозит крылом попутку - подвези!
Он исчезает, но видны еще стези,
Которыми ты шла на место пыток,

И пыток тех секрет тебе известен,
Но отказаться ты не можешь, нету сил!
Хоть ангел звал и умоляюще просил,
Ты снова встанешь в это перекрестье,

Но ангела опять с крылом измятым
К тебе направит Тот, Кто может направлять,
И безуспешно ангел снова будет звать
И убираться с видом виноватым,

А ты, больна усталою надеждой,
Его проводишь синим взглядом - так легка,
Так соблазнительна прогулка в облака,
Но дочь своей праматери мятежной,
Вослед за ангелом ты не спешишь пока...

ПЕРЕКЛАД

Плекаєш ти минуле у бездії,
І нехтуєш усім, що доля подарує,
І янгол, що завжди тебе чатує,
Згортає небо, плаче в безнадії,
Зникає янгол тихо і без нарікань
Торує шлях, куди всім іншим зась,
Проте твоя дорога простяглась
Туди - на місце звичних катувань,
Тобі не гірше твого янгола відома
Тих катувань відверта таємниця,
Та їх раба і в той же час цариця,
Ти не спішиш до янгола додому,
Проте він повертається, крилатий, -
Слухняний волі тій, що всім керує,
Та марно все - його ніхто не чує,
І забереться янгол, ніби винуватий,
А ти - і втомлена, і хвора, і щаслива,
Обабіч всесвіту і янгольских шляхів,
В передчутті розп"яття, терну і цвяхів,
Нащадок дива і сама собою диво,
За янголом тепер не підеш поготів.

За стихотворение голосовали: Sofia1234: 5 ; alexanderev: 5 ;