Лист
Скажіть мені, моя ласкава пані,
Коли Вас мрій несе кваплива течія,
І валяться надій останні бані,
Чи не моє шепочете ім"я?
Ви знаєте, нас тут вже небагато.
Оточення, блокада, ну, таке...
Я без надії починаю листуватись,
Поки триває перемир"я нетривке.
Скажіть мені, моя ласкава пані,
Коли Вас ранком холод обійма,
І простирадла в самоті зібгані,
Чи Ви сумуєте за тим, кого нема?
Тут, знаєте, дощить. Та дощик цей
Складається з краплин свинцевих.
Кривава сирість. Жодних панацей
Серед долин і балок чебрецевих.
Скажіть мені, моя ласкава пані,
Чи Вам на серці буде дійсна втрата,
Коли мене, нарешті, в шати дерев"яні
Вберуть як "невідомого солдата"?
Ну, ось мій час, моя ласкава пані.
Дай Бог Вам вижить посеред потали!
Не крайтеся - від Вас слова жадані
Мені вже кулі ніжно проспівали.
За стихотворение голосовали: Мередит Флетчер: 5 ; Aleksandr-0909@mail.ru: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2014-03-05 00:43
дата:2014-03-05 01:58
♦ Крається (краялося) серце у кого, чиє, рідко кому; Крається (краялася) душа у кого, чия, рідко кому — хто-небудь дуже переживає, відчуває душевний біль. Капають сльози по личеньку, Крається серце в журбі (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 249); [Едіта:] У мене серце аж крається, що він на згубу йде (Леся Українка, III, 1952, 31); Багато про що .. жалівся він мені, і серце мені краялося при його словах! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 315).