Обійми в мережі
Між ними вІдстань, не "відстАнь",
В реальнім часі йде розмова,
Привіт, па-па, - та їх благань
Лякається звичайне слово,
І зорями ясними післямова
Глядить на суму коливань,
Чекає: може, випадково
Або під впливом певних чар
Реальний зміст тих листувань
Відкине відстані тягар
Та інше все непринципове,
Надумане, болюче, марне,
Що тут, під пологом із хмар,
Унеможливлює - безхмарне,
Ранкове, денне, присмеркове,
Нічне, шалене, любисткове,
Таке просте, елементарне...
Проте, воно всьому основа,
Та доки не обронять слово,
Воно залишиться примарним,
Невидимим, як стан душі,
Можливим лише потенційно,
І невідчутним, як обійми
В реальнім часі, в мережі...
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией