Самотній блюз

Самотній блюз лунає в парку,
Навколо вулиця вирує,
Самотній блюз ніхто не чує,
Так, наче в приміським фільварку,
А не в міськім центральнім парку
Самотній блюз комусь чарує,
Когось вмовляє ледве чутно,
Благає, промовляє стиха,
І переконує, що лихо
Невідворотно в прямокутне
Хитке, непевне, дике, мутне
Становище усім на втіху
Саме себе поставить скоро,
Минеться все і скресне туга,
Проблема в тім, що час - папуга,
Тому не може без повтору,
Повтори в часі - то наш ворог,
Та все одно інакша смуга
На зміну чорній тужній смузі
ПрийдЕ - в тім сумнівів немає,
Добро завжди перемагає,
Це правда, не одна з ілюзій,
Вона в усьому, як в цим блюзі,
Що між деревами лунає...