Бiля дороги першi квiти

Бiля дороги першi квiти,
Жовiють нiжнi пелюстки,
Спiвають про Вiтчизну дiти,
В якiй все зараз не з руки.

Над сивим Кримом сонце встало,
Та небо хмариться в той час,
Чому ж не разом, моя мамо?
Для чого розлучають нас?

А мама -матiнка мовчала,
Бо не було у неi слiв,
I все на краще чатувала,
Де дружба крiпка а не пил.

Зiйдуть всi рани, бiль пройде,
Та ми не в змозi все простить,
Неначе кров мак зацвiте,
Життя людей -коротка мить...