апрель

тихо падав білий сніг,
пластівцями торкався волося,
навіть краще, що зараз квітень,
я в нім чую твій відголосок

і крізь цей засніжений вітер
я броджу цілий вечір одна
навіть краще, що зараз квітень,
і весна ця така холодна

і, побачивши тебе між перехожих,
я б крикнула услід: "почекай!",
тільки серце кричати не може,
від тебе мені дісталася печаль

я шукала б тебе серед снігу,
серед сонця, дощів і інши опаді,
я б шукала. тільки є одне НО...
відповідай.
чи тобі воно НАДО?

За стихотворение голосовали: vada_spb: 5 ; Sabina Nivinna: 5 ; svet__OK: 1 ;