Великдень

Цей день. Його створив Господь.
Радіймо й веселімось в ньому.
Бо день щасливий цей для багатьох.
Ісус воскрес для вірного народу.

І ми, сьогодні, браття й сестри,
Зібрались тут для торжества.
Сьогодні з нами тут Ісус Воскреслий.
Тому й радіймо за Христа.

Він ніс на гору важкий хрест.
Не нарікав, як цвяхи в нього забивали.
Він переміг цей світ, хоч і помер.
Бо ж він не так помер, як всі вмирають.

Він помирав у болях і стражданнях.
Та Господу за це не нарікав.
Він виконав у сі Його бажання.
Він навіть не бунтувався, не кричав.

Диявол катував Його, бо він є кат.
Та це Ісуса не зламало.
Він переможцем вийшов. Він не раб.
Його сила й воля подолали.

Він бачив, як сміялись, глузували з Нього.
І відчував ненависть в їх очах.
А Він любив їх, як і Того,
Хто подарував Йому життя.

Здавалося б, яка любов тут може бути?
Як полюбити тих, що тебе б’ють?
Як можна так терпіти, до хреста прибитим?
Не зможемо цього ніколи ми збагнуть.

О люде грішний, не дивуйся Його вчинкам.
Це ж за тебе Він платив життям.
Пройшов свої страждання Він у чотирнадцяти зупинках.
Подарував тобі щасливі двері в майбуття.

Христос, себе віддавши за людей,
Звільнив нас з вічності гріха.
Він полюбив нас, як своїх дітей.
За це Йому поклін наш та хвала.

Лише любов у людські душі сіймо,
Яким би черствим наше серце не було.
Зуміймо бути милосердними, зуміймо
Нести в цей світ лише добро.