Погляд
Стоїть тихенько, дивиться у вічі,
Губу кусає, нітиться, немов
Незручно їй за невимовний відчай
Або за несповідану любов,
Або за інше - щось, що несвідомо
Принишкло десь, чекаючи дощів,
Легке, крихке, тендітне, мов солома,
Чи пух тополь у заростях кущів,
Чи цвіт бузків, якого вже не стало,
Чи явір той, корінням у воді,
Чи все оте, що поміж нас зникало
До того ще, як поміж нас зійти...
За стихотворение голосовали: алиса: 5 ; TANY: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2014-06-02 14:26
дата:2014-06-03 13:22
дата:2014-06-03 00:04
дата:2014-06-03 13:23