Равіолі

Обітниця була - її порушив,
Були слова - розтанули в імлі.
Твою, мою - яка різниця? - душу
Прикули невідомі ковалі

До лап лихої хижої потвори,
Що рушила у прірву навпростець, -
Грифон або різновид мантикори,
Або звичайний пекла посланець -

І дві душі, і хижа та потвора,
І прірва, і політ, і вірна смерть -
Були давно... були вони учора,
А вчора нині вичерпано вщерть,

І ось тепер години лише кволі,
І, невпізнана, досі знана суть...
Як равлики, з тарілки равіолі
Поміж зубів у небуття повзуть.

2014 р.