Прощання...
Не встигаю сказати, що хотіла
Вже прощатись потрібно негайно
Попрощатись гарно, незуміла
А махнула рукою звичайно.
Дуже скромно очі опускаю
Ворухнути губами не взмозі
Що сказав ти,я точно не знаю
Та був ти в печальній тривозі.
Потяг рушив,я ожила
У вікні лиш твій силует
І лиш зараз згадала слова
"Ты преедешь?-я знаю что нет"..
За стихотворение голосовали: Оля: 5 ;
Копирование материалов с сайта только с разрешения автора или администратора сайта.
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2010-05-03 02:38