Хоровод

Зійде зоря, набрякне калиново,
І день новий нам вдарить по очах,
І ми наллєм, як вперше, молодого
Вина у міх старий, і він по швах

Розійдеться, і вихлюпнуть назовні
З потоками червоними вина
Забуті, втомлені, та безвідмовні
Буття закони - давня новина.

І тим потоком збагряніє вечір,
Загусне небо, ніч впаде нова,
І місяць чи відрубана Предтечі
На обрій вийде мертва голова.

На ранок знову кров на небозводі
І лік новий набридлих помилок...
Триває все у вічнім хороводі
Під мовчазним несхваленням зірок.

2014 р.

За стихотворение голосовали: TANY: 5 ;