Сон городянина

Заплющив очі - темряви немає,
І сон миттєво зник, як не було,
І знов навколо лагідне дрімає
Моє не мною продане село.

Там був давно, але напевно знаю,
Колишнього там вже не віднайти.
Чи не один я досі зберігаю
Мого дитинства не мої світи?

Життя не знає інших варіацій -
Як це збагнути на гнучких плечах
Струнких з п'янкими квітами акацій,
Які давно згоріли у печах?

Не зараз, потім - ще колись я буду
Від змін ховатись у потік розмов
Про змін на гірше прикру амплітуду,
Коли вона себе проявить знов.

Та ранок вже прибрав гілля акацій,
І славлять так, як тягнуть за ніздрю,
Не півні - голоси сигналізацій
Із металевим присмаком зорю.

2014 р.