У екзилі
Пнутись можна - випнутись ніяк...
А проте, процесом випинання
Мій єдиний втомлений каяк
Обирає не кінець - вигнання,
Без мети кінцевої похід,
Безкінечний, суто добровільний
Мій непередбачуваний хід
До смішної влади у екзилі,
Де твоїй присутності ефект
Незначний, проте достатньо сильний,
Аби мій на одного проект
Хоч мені здавався нашим спільним,
Все чудово - в мене, певно, хист,
Я творю ілюзії без спину,
Щоб моєї фіги падолист
Не відкрив мені мої причини,
І пливе єдиний мій каяк,
Омина листки якісь зогнилі...
Пнутись можна - випнутись ніяк
У моїм довільному екзилі.
За стихотворение голосовали: Helen777: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией