Моя любов, оспiвана в вiршах... Моя любовь

Моя любов, оспівана в віршах,
Вона не в зірці, що на небосхилі,
І не в краплинці сліз морської хвилі,
І не в зігрітих сонечком хмаркАх.

Моя любов, вона в тобі, в тобі!..
Мій недосяжний, мною незбагненний,
З яким босоніж я крокую небом,
Запалюючи подихом зірки.

І в цьому щастя - бути разом скрізь,
Ніч проводжати зорями в світанок,
І сонцю посміхатися на ранок,
Зі стартом поки зволікає світ.

І хай дощі, сніг, вітер, холоди,
Але зі мною ти, щодня, щоночі,
Крізь хмари кожен промінець шепоче:
Ми разом, десь у небі, назавжди!


~*~ ~*~ ~*~ ~*~ ~*~ ~*~ ~*~ ~*~ ~*~ ~*~ ~*~
Первоисточник на русском:

Моя любовь, воспетая в стихах,
Она не в звёздах, что на небосклоне,
И не в слезинке неба на ладони,
И не в согретых солнцем облаках.

Моя любовь, она в тебе, в тебе!..
Непостижимом, необыкновенном,
С которым босиком брожу по небу,
И зажигаю звёзды в новом дне.

И в этом счастье - просто быть с тобой,
Cжигая ночи зорями в тумане,
И улыбаться солнцу утром ранним,
Пока с разбегом медлит шар земной.

И пусть дожди, снег, ветер, холода,
Но ты со мной, присутствием незримым,
Шепнёт сквозь тучи лучик: мы едины -
Мы вместе, в нашем небе, навсегда!

За стихотворение голосовали: Helen777: 5 ; вселенная: 5 ;