Ідуть солдати по степу
Ідуть солдати по степу,
Всі села спалені дощенту,
Розставив Київ знов акценти,
В них лиш надія на війну!
Життя людське це лиш водиця,
Увагу нінащо звертати,
Тому ридає гірко мати,
Бо смерть гуляє в колісниці!
Хай всі дойдуть живії діти!
Весна попереду стрічає,
Любов з надією сіяє,
Хай мир і щастя в цілім світі!
Ми землю будемо орати,
І слухати дитячий сміх,
Бо воювати тяжкий гріх!
Прости нас, Україна - Мати!
Донбас затягне свої рани!
І буде біль від гірких втрат,
Бо тисячі простих солдат,
Пішли навіки дуже рано!
За стихотворение голосовали: 7valent: 5 ; maarv: 5 ; semenytch48: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2015-02-19 13:34
дата:2015-02-19 17:45