Харків

Любий Харкове мій,
як добре, що ти в мене є,
душею я повністю твій,
ти серденько грієш моє.

В душі ти моїй назавжди,
І де б я у світі не був,
тебе пам'ятав би завжди,
ніколи б тебе не забув.

Прекрасні місцини твої,
Де проміні сонця яскраві,
Ці рідні для мене краї,
Ці види на місто цікаві.

І вулиці, ніби із казки,
палають яскравим вогнем,
немов з материнської ласки,
що манять мене ясним днем.

Мій Харкове, батьку ти мій,
як можна тебе не любити,
врятуєш в годині ти злій,
Люблю я тебе за ці миті...

За стихотворение голосовали: Куцехвостик: 5 ;