Останній ковток...

Останній ковток недотОрканих мрій.
Останній дзвінок у п'янкому бажанні.
Остання надія з останніх надій.
І подих легкий, що зловила останній.

Минають моменти її самоти.
Минають хвилини, що їх розлучають.
Минає життя.. Поруч більше не ти....
Все ваше спільне безслідно зникає.

Прийдуть інші люди та інші хвилини,
Прийде світлий день і зіпсована ніч,
Ти мучиш себе почуттями провини,
Та душу свою ти дарма не каліч.

Все можна змінити, ти просто не знаєш,
Ти вже не повернеш, але ще знайдеш.
Ти сам себе в муках повільно вбиваєш,
Ти докором щастя в чеканні живеш.

Ти все зруйнував свом диким мовчанням,
Хоча ти ним часто її рятував.
Ти став тим єдиним нестримним бажанням
І цим же бажаням ЇЇ зруйнував.

Вона не остання, багато ще буде.
Хоч жодна із них вже не буде вона.
Ти знАйдеш у снах рідні очі та губи,
Бо рідною справді буває одна.