Одного дня...

Одного дня в потоці перехожих
Ти посміхнешся по-незвичному мені.
Ми будем різні і водночас такі схожі
У ритмі подихів і в спільній тишині.

Одного вечора ти підійдеш до мене
І скажеш, що давно мене шукав,
А я згублюся в знаках незбагненних
І ти збагнеш, що почуттями налякав.

Згориш в очах яскравими зірками…
І в подисі моєму будеш ти.
Ми будемо триматися руками,
Щоб душам вистачало теплоти…

Цей світ не буде наш, бо нам не треба.
Ми світ знайдемо в погляді очей.
Нам буде мало, просто мало неба,
І мало днів, і мало нам ночей.

Не вистачить життя для нас з тобою,
У щастя є багато кольорів…
Ми попливемо на човні любові
І розіб’ємося об скелю почуттів…