24 (Тоді, коли...)
Тоді, коли скресає білий день,
І вже блідим серпанком мріє ранок,
І виграє притлумленим органом
Рухливе двійко збурених легень
Тоді, коли втрачають тіні тінь,
І вже не розрізнити, хто є поруч,
І світ вогнів, денного світла покруч,
По стелі водить коло мерехтінь
Тоді, коли навзнак лягає ніч
І дивиться замріяно на зорі
Крізь часоплину виміри прозорі,
Торкаючись каштанів передпліч
Тоді, коли доби отруйна віть
Укотре домалює чорне коло,
Годинник-серце немайстерним соло
Відтворить низку прожитих суцвіть -
Двадцять чотири - дякувать тобі -
Години-квітки у моїй добі.
2015
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2015-11-26 12:45
Читая и восторгаясь молча - сегодня не выдержала... )
Просто хочу, чтобы ВЫ знали - КАКИЕ ЖЕ У ВАС ШИКАРНЫЕ СТИХИ!!!
дата:2015-11-26 13:32