Пани вельможнi п"ють нектар

Татар не треба, яничар,
Земля горить та гучно стогне,
Вiд слiз земля народних мокне,
Пани вельможнi п"ють нектар.

Нектар iз кровi на вiйнi,
Дiтей панам жалiти нащо,
Сидять у радах там ледащi,
I шлють на смерть чужих синiв.

А iхнi вчаться на чужбинi,
До вiйська iх забрать табу!,
Все можна iм, а не рабу,
Ми як нiхто державi виннi.

За стихотворение голосовали: zomby: 5 ;