Летять над ставом журавлі

Летять над ставом журавлі,
А в небі хмари наче вата,
Тобі кохана вірив свято,
Одній тобі на всій землі.

Одній тобі я довіряв,
І посвятив завітні мрії,
Бо ти те сонечко що гріло,
Я в мріях тих відпочивав.

Я журавлів питаю чемно:
-Де майже вічність ви були?
І як без нас ви там жили?
Вони не чують! Все даремно!

Я розповім про старий дім,
Про те, що бачили ці стіни,
І що життя так швидкоплинне,
А ще про дощ, про перший грім.

Про перші сльози на зорі,
Коли з любов"ю ролучився,
Струмок до річки ніжно влився,
Бо так буває по весні...

За стихотворение голосовали: v2810475: 5 ; Mary March: 5 ; АнЧаР: 5 ;