Ти пам'ятаєш?

Ти пам'ятаєш, як мене покинув
Одну вночi,пiд сльозами небес,
Як з мого серця сум, мов гомiн линув,
Не чуючи твоїх жорстоких тез…
Ти пам'ятаєш запах мого болю,
I втрачений навiк вогонь в очах,
В усiм тодi винив ти свою долю,
Вiдповiдальностi злякавшись на плечах…
Ти пам'ятаєш, як сказав тихенько,
Про те, що нам не бути вдвох – таке життя,
Мого обличчя доторкнувсь легенько
I пам'ятати обiцяв до забуття…
Ти пам'ятаєш, як вiднявши руку,
Ти геть пiшов,зникаючи в дощi,
З тієї ночi пекло й муку
Терплю я в своїй зламанiй душi…
Авжеш цього не пам'ятаєш,
Бо ти ж гравець, а гра твоя – любов,
I ти нiколи навiть не пiзнаєш,
Як цю пiдлогу вкриє моя кров…

За стихотворение голосовали: Ворона: 5 ;