Птах

Я - поранений птах,залишаючи дах,
Лечу понад землею.
Мисливець жорстокий,
Як вітер одинокий,
Зламав мої крила..
..Любила.

Сили не втрачу,- йому все пробачу.
Лише зовсім трішечки поплачу.
Тобі мої сльози - на згадку, на вдачу..
З тобою Святий Боже - хай допоможе!

Латочки на душу свою нашию,
Не бійся, коханий, я вмію.

Про біль розповім
Я у серці своїм,
Лише небесам,
Ти ж Вітер, тому знаєш все сам.

Образи тієї сажу,
Долонями розмажу...
Я злітаючи, її струшу -
Я повинна, я мушу.

На найвищій Скелі..
Трояндою у пустелі..
Я свій смуток залишу музиканту, - нехай на сопілці заграє:
Він ноти знає..

Зі кришталевого струмка води я нап`юся,
Я - вільний птах,- нічого не боюся!

Втомує спрагу Істини водиця,
Я - вільна, я - птиця!

Все пробачила.
Щастиву мить тобі призначила,
Вмила душу: вже не болить,
Тільки серденько моє, - лід,
Байдужий, наче..

Не бійся, коханий!
Воно не заплаче!..

За стихотворение голосовали: Lglyay: 5 ;