Чому я тебе не вберіг?
Ти вийшов і не повернувся,
І двері навік зачинив.
Лишень мимохідь озирнувся,
Неначе у чімсь завинив.
Навіщо мене ти покинув,
Я-син твій,опора твоя,
І оком жалю не окину,
Чому не вберіг тебе я?
Тепер за тобою я плачу
І згадую часто ввісні.
Ніколи в житті не побачу
Ту посмішку й очі ясні.
О,як тільки тяжко без тебе!
Якби повернутися зміг,
Яка в тім велика потреба...
Хоча б лиш ступив на поріг.
Кімнати світлішими б стали,
Бо ти їх зігрів би теплом.
Всі спогади в тузі постали
й накрили кошлатим крилом.
Ніколи я вже не відчую
Батьківських обіймів твоїх,
Іголосу теж не почую...
Чому я тебе не вберіг?
Час прийде й до тебе з'явлюся.
Чекай,неодмінно прийду,
До БОГА я слізно молюся...
В тім світі тебе я знайду.
За стихотворение голосовали: Misery: 5 ; Воевода-15: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2012-03-07 21:55
дата:2012-03-10 12:25
Ціцерон.
Сподобався вірш. Дуже дякую.
Успехов во всем