Мiй хутiр

Вже на ланах скосили жито,
На полi золота стерня,
Ну як мiй хутiр не любити?
Вiн рiдний, як моя земля!

На небi хмари чорнi-чорнi,
I вiтер гонить степом пил,
А на току жiнки моторнi,
Буртують зерно, що є сил.

I линуть пiснi понад гаєм,
Все про кохання, i про cвiт,
Мiй хутiр називаю раєм,
Бо тут батьки мої i дiд.

Роки минають швидко дуже,
I син та дочка чималi,
А значить дiм нам ще послужить,
Вклоняюсь матерi-землi!

Ми хлiбороби, трударi!
Бо хлiб усьому голова,
Поки є праця на землi,
Країна дорога жива!